конспекти, сценарії

Людей  треба  вчити  передусім  того,

             щоб  вони  здобували  знання  не   з   книг  …

   щоб     вони    досліджували  і    пізнава

самі    предмети,    а    не   пам’ятали

                  тільки     чужі    спостереження    і  пояснення.

                                                                         Ян  Амос  Коменськи

Казка про Прислівник

За горами високими, за морями глибокими є славна і благодатна земля. З давніх-давен під блакитним небом там вирощують золоті хліба, плекають квітучі сади, складають найкращі в світі пісні.
Владарка цього краю — Мова Солов’їна. Держава її поділена на князівства. От про одне з цих князівств,  а саме про Граматику, і йтиметься.
Одного разу княгиня Граматика викликала свою дітину Морфологію — й звеліла їй:

— Збери у палац усіх моїх вельмож (частини мови), хочу почути, який лад і порядок дають вони в князівстві, чим займаються мої піддані та чи вміють шанувати злагоду і єдність...
І прийшли до палацу вельможі, і кожен сказав слово про себе та свою родину. Але от Прислівника серед них не було!

-       А де ж шановний Прислівник, - запитала княгиня Граматика?

У нього страшенна застуда, - вигукнув найкращий товариш Прислівника – Дієслово. То ми тут порадились з товариством, та й вирішили не поспішати з його одужанням, нам і без Прислівника добре живеться. І навіщо він взагалі, плутається тут між словами, нас і так багацько, одним менше, одним більше...

Але ж  як і в кожному королівстві, усюди є вуха, так і дійшла звістка про непотрібність самому Прислівнику.

Недуга була справді серйозною, тому вирішив прислівник телеграму відправити на свій захист, самій княгині Граматиці.

А там було таке:

«Так, брате Дієслово. Ти – рух, дія, думка, поступ. Але чи знали б усі, де, коли, як і з якою метою ти завершуєш свої справи, якби не ми, скромні Прислівники? Удень і вночі, влітку і взимку, давним-давно, колись і тепер – завше поруч з тобою – я, Прислівник. І, незважаючи нінащо, залишаюся незмінним.

Кожен з вас займається своїми справами. Іменник об’єднує усі живі і неживі предмети і називає їх. Прикметник вказує на їх ознаки. Числівник може швидко й чітко перелічити все населення країни. А якщо хтось втомлюється, Займенник його замінює, а оскільки він дуже тактовний, то не називає тих, кому потрібна допомога. А я ж –  Прислівник, завжди контролю­ю, хто як працює: гарно чи погано, хто вийшов працювати ввечері, а хто вранці. Я потрібен! Куди ж ви без мене! Та хіба ж ви зможете розповісти комусь який чудовий, весняний, сонячний, яскравий, теплий, райдужний і цікавий сьогоднішній день, не звернувшись по допомогу до мене! Хіба будуть речення мати таке багатогранне забарвлення, якщо у них нема Прислівника!»

- А й справді! Так! Ну звісно ж! Куди без Прислівника, - почали вигукувати мешканці Морфології. Хутко лікувати Прислівника, він нам потрібен! Тільки всі разом ми створюємо неймовірну симфонію нашої Мови Солов’їної!

- Ви порадували мене, добродії, переконавши у тому, що її  величність Мова Соловїна житиме і процвітатиме вічно. Бо всі ви живете дружно, в єдності й гармонії. А в єдності – сила народу.(Аскарова Вероніка, 11 клас 2006р)

Тема. Шкідливі звички та їх вплив  на організм людини.

Мета. Встановити причини, наслідки, природу дії алкоголю, наркотиків і нікотину і переконати учнів у неприпустимості їх вживання, визначити основні шляхи профілактики; розвивати мислення, мову; виховувати бажання вести здоровий спосіб життя.

Обладнання. Таблиця «Вплив алкоголю на організм», саморобний плакат «Вплив наркотиків на організм».

.

Хід уроку

„Ты  пьешь вино и пьешь,

                                                                                       Как царь и повелитель,

                                                                                       Постой еще поймешь,

                                                                                       Что ты его служитель»

Р. Гамзатов

І. Мотивація навчальної діяльності.

       Учитель. Сьогодні ми поведемо нелегку розмову про підступних ворогів людства: тютюн, наркоманію та алкоголь. Ви напевне не раз чули від дорослих про шкідливий вплив куріння і вживання спиртних напоїв, Але часто прагнення на власному досвіді перевірити вплив сигарети, чарки вина чи наркотиків буває сильнішим. Найчастіше буває, що людина, раз зазнавши „втіхи” від куріння, наркотиків, вина, назавжди залишається їхнім рабом: хотіла б кинути, та не може недарма ж їх з давніх давен називали викрадачами розуму і здоров’я. Але хто в юності замислюється над тими наслідками, до яких можуть призвести вживання алкоголю чи тютюну? А замислитись варто...

На сьогоднішньому уроці ми якраз і поведемо мову про те, як легко руйнується під впливом шкідливих звичок життя людини, як алкоголь, тютюн, наркотики заважають стати повноцінною людиною - здоровою, сильною, щасливою. 

ІІ. Проведення конференції

Учнів заздалегідь об’єднано у групи спеціалістів.

       Учитель.  До роботи на конференції запрошені спеціалісти, що допоможуть нам з’ясувати  яке місце в житті людини займають шкідливі звички та їх вплив на людський організм

1.   Виступ істориків

Перший історик Тютюн родом з Америки. Історія прилучення європейців до куріння почалося коли 12 жовтня 1492 року матрос Родріго Тріана з корабля „Пінта” з флотилії Х.Колумба вигукнув: „Попереду – земля!” Серед подарунків, що піднесли остров’яни Колумбові, було сушене листя рослини „петум”. Це згорнуте листя вони курили.  У пошуках золота Колумбпоплив далі на південь і 28 жовтня 1492 року зійшов на берег Куби. Мешканці зустріли Прибулих травою для куріння, яку вони називали „сигаро. Після другого плавання Х.Колумба (1493-1496р.р.) насіння тютюну завезли до Іспанії, Потім воно потрапило до сусідніх європейських держав. В ті далекі часи тютюну приписували надзвичайні  цілющі якості.

У середині 30-х років 18ст. Шведський природознавець К.Лінней дав тютюну родову назву „нікотіана” на честь Жана Ніко, який першим у Європі почав культивувати тютюн.

Не можна сказати, що тютюн скрізь проникав без перешкод. Наприклад в Італії курців відлучали від церкви. В Росії звинувачених у курінні вперше карали 60 ударами палиць по ступнях, удруге – відрізували носа або вуха, а після спустошливої пожежі в Москві 1634р., причиною якої було куріння, його заборонили під страхом смерті.

Другий історик Чистий спирт почали добувати в 6-7ст. араби і називали його „аль коголь”, що означає „одурманюючий”. Першу пляшку горілки виготовив араб Рагез у 860 році. Перегонка вина з метою одержати спирт різко посилила пияцтво. Не виключено, що саме це і стало приводом для заборони вживання спиртних напоїв , до якої  вдався основоположник ісламу Мухаммед. Відтоді протягом 12століть у мусульманських країнах алкоголь не вживали, а п’яниць жорстоко карали. Правитель Спарти – Лікург заборонив пити вино вищій знаті держави, але заохочував споювати рабів, щоб тримати їх у покорі.

У стародавній Індії вживати спиртні напої представникам вищих каст було заборонено. Звинувачених у пияцтві примушували пити кип’ячене вино доти, доки не наставала смерть. Якийсь час і в Росії пияцтво переслідувалось державою. За часи Петра І п’яницям, які потрапляли до в’язниці, вішали на шию важку медаль з написом „З пияцтво”.

Третій історик  Багато тисяч років тому люди звернули увагу на те, що деякі речови­ни мають особливий вплив на людину спричиняють галюцинації, за­спокоєння, знімають болісне відчуття,  покращують сон, формують стан ду­шевного комфорту, задоволення, емоційного підйому. Вживання цих речовин найчастіше було пов'язано з релігійними обрядами. Ейфорія та неадекватна веселість, потім дивне займання після вжи­вання зілля з різних рослин незмінно супроводжувало грецькі вакханалії, релігійні свята мешканців джунглів Амазонки або верхів'я Нілу.

В стародавньому Єгипті та Греції мак використовували як рослину, що діє заспокійливо, що викликає сон.. Як виявилося опій мав і негативні наслідки. Ця речовина мала властивості викликати звичку до неї. Широкого розповсюдження наркоманія, як хвороба дістала після  1806 року, коли з опійного маку було виділено речовину названу на честь грецького бога сну -  морфієм. Пізніше було виявлено іншу речовину – героїн. В 1822 році коли було винайдено шприц для підшкірних ін’єкцій, наркотики стають модним захопленням. В 1922 році було підписано перший міжнародний договір про заборону наркотиків. Якщо в минулі століття їх використовували доволі рідко, то у XX столітті нарко­манія і токсикоманія розповсюджувалися дуже широко, особливо у вели­ких містах. У наш час наркоманія стала хворобою незахищених прошарків су­спільства, а точніше — найслабших його членів.

2.         Виступ медиків

Виступ терапевта  Нікотин— сильна отрута, що діє на нервову, дихальну, серцево-судинну, травну систему. Залежність від нікотину подібна до героїнової і кокаїнової, вважають, що її навіть важче позбутись. У тютюні і тютю­новому димі є 1200 шкідливих речовин.

Усі вони утворюють тютюновий дьоготь — клейку суміш, яка надходить до організму. Фільтр цигарок, зуби і пальці курців  буріють від нього. Зазвичай за 1 рік курець поглинає дим від 6-8  тисяч цигарок, тобто викурює 5 кг тютюну, тобто 30 г нікотину.

Смертельною дозою для людини є 100-200 мг нікотину. Людина, яка викурює 20-25 цигарок за день, поглинає смертельну дозу нікотину. Чому ж не настає смерть? Справа в тому, що нікотин до організму потрапляє поступово, невеликими дозами. Сам організм його частково знешкоджує, крім того, тютюн виводиться з потом, сечею. Але отруєння організму відбувається поступово. А у людини, яка вперше взяла до рук цигарку, вже після перших затяжок виникає гостре отруєння: слинотеча, нудота, збліднення, прискорення пульсу, шум у вухах, підвищене потовиділення, задишка, тремтіння рук і ніг. Школярі, які курять, висловлюють свої враження від першого в житті паління, інші аналізують їх. У цей момент відбувається чітке роз­межування між прихильниками куріння і тими, хто це явище не схвалює.

Під час паління нікотин всмоктується слизовою оболонкою рота, носа, гортані, трахеї і легенями, при ковтанні диму — слизовою оболонкою стравоходу і шлунка. Потрапивши в кров, отрута швидко розповсюджується по всьому організму, викликаючи зміни в нервовій системі, роботі серця, легенів, печінки; органах травлення. На серцево-судинну систему особливо згубно впливають нікотин і чадний газ. Останній спричиняє крововиливи в стінках судин і накопичення в них холестерину, що стає  однією з причин виникнення атеросклерозу. Викликаючи спазми великих судин, нікотин підвищує тиск, тим самим прискорюючи роботу серцевого м'яза для подолання до­даткового тиску при проштовхуванні крові. Серце вимушене ско­рочуватись зайвих 20-25 тисяч разів на добу. Оболонка рота подразнюється гарячим димом, викликаючи  стоматит. Ясна стають блідими, часто кровоточать, тому що під впливом нікотину руйнується вітамін С. Нерідко уражається зоровий нерв, знижується гострота зору,  порушується сприймання спочатку зеленого, потім — червоного, жовтого і синього кольорів. Підвищується кислотність шлункового соку, що викликає виразку шлунку.

Нікотин і СО заважають постачанню кисню до тканин мозку. Щоправда, нікотин спершу розширює судини мозку (стає  "краще думати"), але потім вони звужуються, виникає кисневе  голодування мозку. Порушуються структура і функції нервових  клітин, розвиваються стійкі неврози — головний біль, запаморочення, дратівливість, тремтіння рук. Курці часто перебувають в пригніченому стані, втрачають сон, апетит. Оксиди нітрогену і карбону викликають зниження імунітету людини.

Паління і заняття фізичними вправами несумісні! 20 цигарок, випалених протягом дня, змушують серце працювати з навантаженням, рівним 8-годинній їзді на велосипеді проти вітру. Паління тютюну погіршує резерви дихальної системи. Тютюновий дьоготь, що накопичується в легенях, зменшує їх життєву ємність, знижує вентиляцію. Під час напруженої роботи в м'язах утворюється велика кількість молочної кислоти. При палінні через звужені судини вона повільно виводиться з організму. Залишаючись в організмі, вона порушує скорочувальну здатність м'язів. Через 10-15 хвилин після випалення однієї сигарети сила м'язів зменшується на 15%.

Алкоголь з руйнівною силою впливає на всі системи й органи людини. Звичайний шлях надходження алкоголю в організм — через шлунково-киш­ковий тракт (20% прийнятого алкоголю всмоктується у шлунку, а 80 % — у тонкому кишечнику). Найбільше алкоголь впливає на нервову систему, руйнуючи її осно­ву — клітини головного мозку, Мертві клітини мозку не відновлюються. Вживання 100 г горілки призводить до знищення приблизно 7,5 тисяч клітин головного мозку. Потрапляючи в шлунок, алкоголь впливає на його слизову оболонку і через центральну нервову систему — на всю травну функцію. Особливо шкідливий вплив етилового спирту на печінку. Клітини пе­чінки від спирту гинуть. Мертва клітина печінка заміщується іншою тканиною, яка виконує лише з'єднувальну функцію. Коли кількість загиблих клітин печінки перевищує кількість тих, що залишилися, захисна функція печінки повністю порушується і розвивається цироз печінки.

Виступ нарколога. На кожні 10 тисяч жителів України припадає 17наркоманів, 70% спо­живачів наркотиків — молоді люди віком від 10 до 20 років. Діти 5-7 років уже нюхають клей, ацетон, ковтають таблетки, а  деякі до 10 років починають вживати важкі наркотики. Наркоманія й токсико­манія —хвороби, які виникають у результаті зловживання речовинами, що викликають короткочасне відчуття приємного психічного стану. Вони характеризуються отруєнням нервової системи і патологічним звикан­ням до цього. За статистичними даними, на квітень 2000 року в Україні офіційно було зареєстровано 86 000 наркоманів, причому в індустріальних районах наркоманів утричі більше, ніж у сільських. У 2000 році у стані наркотич­ного сп'яніння було скоєно 1І 000 злочинів, а смертність від наркотиків, порівняно з 1999 роком, збільшилася вдвічі. Розвиток психічної залежності від наркотиків визначається впливом на зони заохочення. Вживання наркотиків стає найголовнішим стимулом в одержанні позитивних емоційних переживань, їхня відчутність викликає у наркомана психічний дискомфорт, який супроводжується поганим настроєм, пригніченістю, апатією, роздратованістю без будь-яких причин. Розвиток фізичної залежності пов'язаний зі зменшенням концентрацій речовин у крові через декілька годин після останнього прийому. Виникає важкий болісний стан страждання, який називається "ламанням". Хворий відчуває тяжкі страждання та судоми в усьому тілі, головний біль, болі в суглобах і внутрішніх органах. Стан у нього вкрай пригнічений, відчувається байдужість, агресивність. Полегшити етан хворого може або спе­ціальне лікування, або прийом наркотиків. Хвороба розвивається далі. Відбувається поступове звикання до наркотиків, які уже не викликають того стану, що був на початку. Це пояснюєть­ся тим, що змінюється чутливість організму до вживаної речовини у бік підвищення стійкості, "терпимості". Це фізіологічне явище називається толерантністю. За своєю сутністю — це захисна реакція організму. Лю­дині доводиться збільшувати дозу і робити це неодноразово, що, врешті-решт, найчастіше призводить до отруєння і навіть до загибелі від передо­зування. Уже через 1-2 місяці доза морфію може перевищувати початкову у 200 разів. Для здорової людини вона смертельна, для морфініста — необ­хідна, щоб підтримати нормальний психічний стан.

3. Виступ соціологів

Перший соціолог Як не дивно, але сьогодні стрімко розширюється ринок наркотиків, а точ­ніше — захоплення в їх пастку все нових і нових жертв робиться руками самих наркоманів. Ці люди часто виступають під личиною людинолюб­ства та щирості, у ролі безкоштовних поширювачів щастя. У своєму "місіо­нерстві" вони щиро засмучуються, коли хтось не відчув райської насолоди та неземного задоволення. Кожна подальша доза буде все більшою, а її ціна — тільки вищою. Перший вал наркотиків обрушився на країни СНД та Україну ще в пе­ріод афганської війни. Сьогодні наркотики продовжують надходити не лише з Афганістану і сусіднього з ним Пакистану, але й із колишніх республік СРСР. Експансія опіуму з азіатського напряму збільшилася з 1992 по 1998 рік майже у 1600 разів. Із Китаю контрабандним шляхом надходить ефедрин та ефедриновмісні препарати, з Азербайджану, разом із фруктами, автотранспортом також ідуть наркотики. Зростає кількість підпільних лабораторій "білої смерті". А причина одна - у переважної більшості наркоманів немає грошей не тільки на опій, а й на анашу. От і вариться у притонах "ґвинт" — дешевий наркотик на основі нервітіну, який виснажує людину і косить, як смертна коса.

Фактори, що впливають на початок вживання наркотиків серед молоді.

·       економічні та соціальні труднощі;      

·       мода, прагнення вжитися у те оточення, компанію, які для молодої людини цікаві та де вживання наркотиків — норма;

·       доступність наркотиків;

·       прийняті в громаді закони, що сприяють поширенню наркотиків.

·       негативні стосунки в родині, з друзями;

·       нелюбов до школи, неуспішне навчання;

·        позитивне ставлення до алкоголю і наркотиків.    

Соціальні наслідки наркоманії: непрацездатність, матеріальні збитки, моральна та інтелектуальна деградація, повний розпад особистості, нещасні випадки розпад родин, злочин проти нащадків, рання смерть, самогубство шахрайство й вимагання, крадіжки та проституція.

Другий соціолог Люди давно навчилися виготовляти спиртні напої. Спочатку їхнього вживання мало обрядовий характер. П'янкий напій підіймав настрій, знімав емоційну напруженість, зближував людей. Він став атрибутом святкового застілля. Сьогодні у багатьох країнах зловживання алкоголем стало со­ціальною проблемою. У результаті непомірного вживання спиртних напоїв скоюється багато злочинів, трапляються промислові аварії та катаст­рофи, нещасні випадки на виробництві та в побуті. Під впливом алкоголю людина втрачає здатність реально оцінювати ситуацію або подію і прий­мати адекватне рішення, ігнорує моральні та етичні норми. За даними Інтернету, щосекунди 1% населення перебуває у стані сп'яніння. В Україні зареєстровано близько мільйона п'яниць (грудень 2004 року). За даними соціологічного опитування серед учнів та їхніх батьків опитані дуже рідко сприймають алкоголь як шкідливу звичку. Половина респондентів заявили, що вживають спиртне  "для ство­рення святкового настрою". 40% школярів не вживають спиртних напоїв ніколи, 51% — час від часу, 9 % —регулярно. Якщо у 7-8-х класах кількість тих, що вживають спиртні напої, складає 33%, то в 9-11-х — 63%. Чверть опитаних сказали, що спиртне їм вперше дали скуштувати батьки. А якщо говорити про випуск спиртного, то потужності українських спиртзаводів, 180 лікеро-горілчаних, 8 шампанських та 15 вино-коньячних у 3-3,5 рази перевищують потреби споживачів. Середньорічне вживання алкоголю на одиницю населення України складає, за експертними оцінками, близько 12 літрів спиртних напоїв. Цей рівень відповідав показникам Іспанії, Португалії та Люксембургу. Вживання алкоголю стало нормою повсякденного життя.

Третій соціолог Масове куріння сприяє виникненню, розвиткові і ускладненню перебігу ряду захворювань майже в 1/3 населення Землі і зменшує середню тривалість людського життя. Підраховано, що населення земної кулі щороку викурює 12 більйонів цигарок і сигар (12*10¹²). Справді, астрономічні цифри! Після викурювання сигар і цигарок лишаються гільзи і фільтри, а також частина недокуреного тютюну. Загальна маса недокурків досягає 2520000т. Курці щороку викурюють в атмосферу 720т синильної кислоти, 384000т аміаку, 108000т нікотину, 600000т дьогтю, понад 550000чадного газу та інших небезпечних речовин.

ІІІ. Підведення підсумків уроку.

Завжди пам'ятайте:

Мистецтво жити – це жити з перспективою

(Ф.В. Гладков)

То ж не позбавляйте себе майбутнього заради хвилинного, прим

Тема: «Сім’я – ключ до щастя»  (11 клас, 2015)

Мета:  дослідити  глибину  філософського  поняття « сім’я»,

,,родина”, „щастя”,  стимулювати  учнів  до роздумів над

важливими  життєвими  проблемами; формувати  високі  етичні

ідеали, почуття  любові до роду, батьків.

Обладнання: народні  прислів’я і приказки про родину, батьків.

                                                                            Шануй батька й неньку, буде усе гладенько.

                                                                            За науку цілуй батька і матір у руку.

                                                                   Людське щастя від роду і до роду

                                                                            Увись росте з коріння  родоводу.

Вчитель .  

Нещодавно Британія, одна з найконсервативніших країн світу, оголосила про швидке зростання випадків кривавих сутичок, з використанням холодної зброї, між учнями шкільних закладів. Такі самі події були зафіксовані не так давно у Фінляндії, Швеції і інших європейських країнах, не кажучи вже про США, де вони почали ставатися занадто часто. Зброя почала потрапляти у школи, ножі і газові пістолети вже є буденністю у шкільних закладах. Насилля стало невід’ємною часткою шкільного і молодіжного життя.

Але чому це сталося?

Існує багато причин і факторів, спробуємо розглянути  деякі з них:

 Усі, напевно, чули такий вислів з телеекранів, що сучасна культура -це “масова культура”, тобто культура натовпу. Маса не визнає ніяку опозицію, ніяких інакомислячих ( принцип натовпу  “ роби, як я”), ось чому школярі так презирливо називають розумніших за себе “ботан”, а тих які поводяться трохи інакше, м’яко кажучи не помічають. Маса - це синонім анархії і деградації ( хоча анархія ідеальний стрій, але лише для ідеального народу).

Сучасна культура працює на натовп. Подивіться телевізор. Що ви бачите? Насилля, кров, і т.п. Чому? Тому що сучасна культура не спроможна створити щось більше. Тому що ніхто цим не займається, нікому нічого зараз не потрібно. Що легше створити, бойовик з м’язистим хлопцем, який повбиває інших м’язистих хлопців, чи щось дійсно гарне і чуттєве, але на яке потрібно розум, здібності і час? Звичайно, бойовик. Пів року на зйомку і цукерка готова. А на інше потрібен час, інше не дасть такої швидкої віддачі у грошах, потрібно підібрати акторів, а не зайти у перший ліпший спортзал.

Культура це дзеркало, душа народу. Яка культура такий і народ. Вульгаризм - це ознака не здорової нації, це отупіння. І ось зараз телебачення ( яке перебрало на себе функції театру, опери, газет, загалом це монополіст сучасного життя, сучасної культури) б’є по найболючішому місці, по наступному поколінню. Дитина зараз дивиться телевізор або грає на комп’ютері у стрілянину, звичайно, з ріками крові. Вона - не сформована особистість, вона вбирає інформацію як губка. Дитина - чистий папір. Є така приказка:” З вовками жити – по - вовчому вити”. Так само дитина, в якому оточенні вона росте, такою вона і буде. Раніше таким оточенням були в першу чергу церква, сім’я і  громадські організації .

        На думку багатьох саме сім’я і є тим головним чинником, який впливає на характер, звички і долю людини.

           Ось про неї ми сьогодні і поговоримо.

Тема нашої виховної години: «Сім’я – ключ до щастя».

А в якому ж стані знаходиться сучасна сім’я , чи має вона якись важелі впливу на дитину?

Я просила вас поцікавитися цим питанням, знайти матеріал в інтернеті,в інших засобах інформації.

         (доповіді учні про стан сучасної сім’ї )

1уч.   Протягом усього XX ст. сім'я в світі і  в Україні переживала глибокі зміни, які торкалися усіх аспектів її існування.

 За даними інтернетресурсів кризові явища, що спостерігаються в сучасній сім'ї, стосуються, головним чином, її економічних та демографічних основ. В багатьох сучасних сім'ях спостерігається значна плутанина з цінностями. На перше місце вони висувають ідею збагачення, прагнуть виховати в дітей прагматизм, раціональність, волю до успіху.

Основний свій час батьки витрачають на пошуки засобів для виживання (коштів, продуктів харчування, товарів), а не на духовне формування і розвиток дітей. За даними соціологічних досліджень, жінка, яка працює, за добу приділяє вихованню дітей 16 хвилин, а у вихідні дні - 30 хвилин. Спілкування батьків з дітьми зводиться переважно до контролю за їх навчанням, а сам контроль - до з'ясування того, які оцінки одержав.

2уч.   В Україні  традиції родинного, сімейного, виховання складалися упродовж багатьох століть. З давніх-давен українці розглядали сім'ю і рід як святиню, а виховання дітей - як святий обов'язок батьків: завдяки вихованню в родині народ продовжував себе в своїх дітях, реалізував свій національний дух, характер, менталітет, традиційну родинно-побутову культуру.

3 Уч. В українських родинах дітей завжди вчили, що людина невіддільна від свого роду, нації. Головним охоронцем ладу в родинах та суспільних взаєминах був звичай. Він зобов'язував кожного члена роду досконало вивчати і знати свій родовід до сьомого коліна. Людину, яка не знала історії свого роду, вважали безрідною. Повага і любов до свого роду, рідної землі, національних звичаїв і традицій починалася з поцінування писемних пам'яток, переказів, предметів побуту, портретів, сімейних реліквій та інших матеріалів про життя предків.

4Уч. Дбаючи про майбутнє дітей, батьки усвідомлювали, що передумовою успішного виховання є духовний зв'язок між поколіннями. Тому в родинному середовищі формувалися такі якості як повага до старших, милосердя, доброта, щирість.

Однією з найбільших доброчинностей була любов і повага до батьків. У багатьох родинах був звичай "віддавати чолом", тобто цілувати руку батькам і родичам. Змалечку привчали дітей молитися за батьків і за всю свою сім'ю. Виявом шанобливого ставлення до старших за віком було звертання на "ви". Вітаючись, діти мали вклонятися. У народній педагогіці такий послух і шана базувались на переконанні, що в суспільстві найбільшу повагу треба виявляти до того, хто має більший життєвий досвід.  

5 учень    Вихованням дітей у сім'ї опікувалася в основному мати. Роль матері в родинному вихованні є неперевершеною. Вона стояла на сторожі доброї, лагідної, світлої атмосфери в домі. У народі завжди хвалять матір, яка постійно розмовляє з немовлям, співає пісень, адже це з раннього віку розвиває розумові здібності дитини.

6 учень

Чи є на світі що світліше,

Як мамині очі,

Що все зорять за дітками ,

Вдень і серед ночі?

Чи є в світі що миліше,

Як мамині руки,

Що працюють для дитини

Щиро, без принуки?

Чи є в світі що щиріше

Як серденько мами,

Яке б'ється для дитини

Днями і ночами,

Чи є в світі що дорожче,

Як мама кохана,

Що трудиться для дитини

До ночі від рана?

вірш «Молитва за маму»

Вчитель.   Майже три з половиною тисячи років тому, на кам’яних скрижалях, які отримав пророк Мойсей від Бога на горі Сінай, були висічені слова: « Шануй батька твого і матір твою, щоб добре було тобі та довголітнім ти був на землі».

          Але не завжди ми дотримуємося цієї заповіді, не завжди знаходимо порозуміння з батьками.

Великий філософ Г.Сковорода писав: «Коли дух людини веселий, думки спокійні, серце мирне - то і усе світле, щасливе, бажане».  Але… Скільки таких «але» зустрічається на життєвому шляху людям, і перелік таких але – це стосунки батьків і дітей . Нещодавно ви відповідали на питання анкети, я все об’єднала і ось що вийшло.

 Я хочу зачитати дещо з ваших анкет.

 Хороші батьки , пишете ви, ті:

·       Які розуміють ваші проблеми, готові їх завжди вислухати, дати поради;

·       Які довіряють своїм дітям, а не контролюють кожен крок;

·       Щедрі; дають гроші до школи;

·       Багато часу проводять зі своїми дітьми, тому що їм цікаво спілкуватися зі своїми дітьми.

З іншого боку дорослі діти теж не мед. Часто ви сприймаєте батьків як людей, у яких все позаду. Тому критикуєте їх смаки, бачите в них лише «систему життєзабезпечення». В анкеті було питання:

А чим вас не задовІльняють батьки? Ось що ви відповіли:

·       Кричать на вас з приводу І без приводу;

·       Не довіряють:

·       Не дають достатньо грошей;

·       Страждають манією контролю: занадто контролюють.

·       Нав’язують свої погляди, порівнюють зі своєю молодістю:

·       Не вистачає часу вислухати вас…

·       Занадто переживають за вас…

Я хотіла би зупинитися на останньому пункті анкети. А чи можна переживати занадто? Може їхні переживання пов’язані з тим , що був такий випадок, де ви, як ви кажете, “натупіли». Чи хотіли б ви для себе дізнатися, які ви уважні і виховані, які ви діти своїх батьків?

 Проведемо такий експеримент: я ставлю запитання. Якщо ви можете відповісти на нього «так», ставите собі +, якщо «ні», то -. Але звичайно відповіді треба давати чесно. Ніхто крім вас їх не побачить, а вам привід замислитись буде…

1.     Якщо тобі доводиться несподівано затриматися у школі, на прогулянці, або раптом піти з дому, чи повідомляєш про це своїх рідних?

2.     Чи бувають випадки, що батьки зайняті якоюсь роботою, а тебе посилають на вулицю чи в кіно, щоб не крутився під ногами?

3.     Відклади на хвилинку свої справи і оглянь свою кімнату не своїми очима, а очима мами. Чи не має в кімнаті речей, які лежать не на місці?

4.     Чи можеш ти одразу, нікуди не заглядаючи, назвати дні народження батьків, бабусі і дідуся, братів, сестер?

5.     Свої потреби ти напевне знаєш добре. А чи відомо тобі, яка річ необхідна твоєму батькові чи матері? І коли вони збираються її придбати?

6.     Чи траплялося, що крім маминого доручення, ти виконуєш ще якусь роботу від себе, за власною ініціативою?

7.     Мама пригощає тебе апельсином, цукеркою, тістечком. Ти завжди перевіряєш чи дісталомсь смачне дорослим?

8.     У батьків випав вільний час, вони збираються в гості. Чи висловлюєш ти своє небажання залишитися вдома( просиш їх не йти, просиш взяти із собою, сидиш з кислим видом)?

9.     У вас вдома дороги гості. Чи доводиться рідним нагадувати тобі, що треба зайнятися якоюсь справою, не заважати дорослим, не втручатися в їхні справи?

10. Чи соромишся ти вдома чи в гостях подати мамі пальто або виявити інші знаки уваги?

Ось і все. Якщо ти хороший син або прекрасна доньказнаки у тебе повинні бути такі

                                   «+ - - ++++ - - - »

Якщо картина вийшла зовсім протилежна, то тобі потрібно серйозно замислитись, якою ти ростеш людиною, а якщо є тільки деяки відхилення, то не сумуй – виправитися ще не пізно.

Скажете – як виправлятися?   Що  робити?

Треба шукати шляхів спілкування, порозуміння, взаємотерпимості, взаємодопомоги, Взаємо. З обох сторін, з вашої і з батьківської…

Коли людей питають чому вони створили сім’ю, то вони частіше за все відповідають: « Бо любили одне одного». А що таке любов? Послухайте дуже давню легенду, яку В.Сухомлинський записав від своєї бабці..

      Було це дуже давно…

Коли Бог створив світ, він навчив усіх живих істот продовжувати свій рід – відтворювати собі подібних. Поселив бого чоловіка і жінку у полі, навчив їх будувати курінь, дав чоловікові в руки лопату, а жінці  жменю зерна.

-  Живіть і продовжуйте свій рід, а я прийду через рік і подивлюся. Як тут у вас.

          Приходить Бог з архангелом Гавриїлом рівно через рік. Приходить рано вранці. На сході сонця. Бачить, сидять чоловік і жінка біля куреня, перед ними дозріває хліб на ниві, поряд з  ними колиска, а в колисці дитина спить. А чоловік і жінка дивляться то на червоне небо, то в вічі одне одному. Й у ту мить, коли очі їхні зустрілися, Бог побачив якусь незбагненну красу. Ця краса була прекрасніша від неба і сонця, землі і пшеничного поля прекраснішою за все.

 - Звідки ж взялася ця краса і що воно таке? – запитав Бог

- Це любов, - сказав архангел Гавриїл.

 Бог подивився на людей і сказав:

- З цієї миті ви почнете старіти. А я прийду через 60 років і подивлюся, що залишиться у ваших очах.

Прийшов Бог з архангелом Гавриїлом через 60 років. Бачить , замість куреня стоїть хата рублена, на пустирі сад виріс, сини поле орють, дочки пшеницю жнуть, а онуки на лузі бавляться. Під хатою старий і старенька, дивляться то на червону ранкову зорю, то одне одному в очі. І побачив Бог у очах чоловіка і жінки красу ще могутнішу і вічну. Побачив не тільки любов але й вірність.

І подумав Бог: «А на що ж перетвориться любов, коли почнуть люди помирати?»

 Прийшов він ще через три роки. Бачить сидить чоловік над маленьким надгробним горбочком, очі у нього сумні, але в них ще могутніша, незбагненна  людська краса. Уже не тільки любов, не тільки вірність, а й пам’ять серця.

-Людино, я всесильний, - промовив Бог. – Я можу виконати будь-яке твоє бажання. Що ти у мене попросиш?

- Залиши мені це почуття назавжди, - промовила людина.

- Добре! Хоч ви перетворюєтесь після смерті у жменьку пороху, я залишу безсмертною вашу душу, а з нею це святе  почуття. Бережіть його і передававйте дітям, онукам, правнукам. А я буду оберігати справжню людську любов.

І передається це святе  почуття від діда – прадіда дітям і онукам. Передається з покоління в покоління, з роду в рід.

Ось тому старі люди кажуть, що на любові світ тримається. Так, на любові до найрідніших людей, найтеплішого батьківського  дому.

Ваша сім’я- це не тільки  батько і матір, це й ви самі. Від сімейної атмосфери, від стосунків між вами і вашими батьками залежить дух сім’ї, настрій, благополуччя і щастя кожного члена родини.Видатний  український  поет  Іван Котляревський  яскраво і точно розкриває  ідеал родинного щастя словами:

 Де згода в сімействі,

Де мир і тишина.

Щасливі там люди.

Блаженна сторона.  

Отже , сім’я- ключ до щастя.      

Пісня «Одна родина»»

Літературно-музична композиція 

            « Поети і музи»

Мета виховного заходу: через поезію, любовну лірику допомогти учням дізнатися що ж таке кохання, яке воно буває;

 висвітлити одне з найглибших людьских почуттів до жінки.

 Виховувати в учнів шанобливе,чисте ставлення до почуттів.

Скільки існує світ, стільки існує й поезія. Скільки існує світ, стільки існує й любов. Кожен з нас шукає свою половинку, свій ідеал. І щасливий той, хто його находить.

Горять свічки і музика лунає,

Вогонь кохання у серцях палає.

Що знають люди про любов?

І як про неї говорити?

Немає слів, немає мов,

Щоб почуття це зрозуміти.

Кохання … ніхто і ніколи не в змозі буде до кінця зрозуміти, що ж це таке. Це велика загадка життя, яку прагнув розгадати не один мудрець, не один поет оспівав його, проникаючи в його глибини.

               Античний світ…Що ми знаємо про нього? Міфи. Легенди. Світ, в якому вміли цінувати жіночу красу і чоловічу відвагу. Давньогрецькі боги не зможуть встояти перед палким коханням Пігмаліона…. І Галатея із холодної статуї перетворюється на ніжну жінку.

             Щоб повернути кохану жінку Орфей зійде у царство мертвих…І навіть Аїд і Персефона не зможуть встояти перед чарівністю звуків його музики і дозволять зробити те, чого не робив ніхто - вивести кохану із царства тіней.

            А вірна Пенелопа роками чекатиме свого Одіссея, обманюючи претендентів на її руку. Удень вона  ткала покривало, а вночі розпускала його. Чому?!  Тому що тільки Одіссей може зробити її щасливою.

Жереб мені

Випав такий

Серцем палким

Любити

Ласку весни, розкіш, красу,

Сонця ясне проміння.      (Сапфо)

          А на зміну цьому світу, часові Енея і Дідони, Цезаря і Клеопатри, прийшла епоха Лицарства, що дала вічні образи Тристана  та Ізольди.

 Трубадури Провансу, трувери Нормандії, мінезингери Баварії, де ви? Де ті прекрасні дами, для яких ви писали балади і сонети, складали серенади?

Летописцы минувших эпох!

Вы писали красивые саги –

Помогал, значит, вам в этом Бог,

На пергаменте иль на бумаге

Оживал Ланселот и Тристан,

Златокудрая фея Изольда,

Поднимал боевой барабан

На сражения уйму народа.

И баллады писал трубадур,

И прекрасные дамы Прованса

Расцветали средь жизненных бурь

Под мелодию бального танца.

Наливайте бокалы, месье!

Утолите в бокале печали!

И влюбитесь, месье, по весне

В герцогиню, что вы повстречали.

Ранним утром пишите стихи,

Пойте вечером ей серенады,

И вкушайте блаженства любви,

И дарите ей звезд мириады.

Как галантны все были тогда!

Как шедры были все и красивы!

Граф Шампанский и сир Валуа,

До чего же вы были любимы!

Серенады поет трубадур,

И история все нам знакома:

Поражает влюбленных Амур,

Он сильнее вулканов и грома.

Зажигает в сердцах он огни

И дарит вдохновенье поэтам.

Сколько лет уже пишут они

Про любовь роковые сюжеты!..

  Джауфре Рюдель – знаменитий  поет-трубадур Середньовіччя.

Хто ж він, таємничий Рюдель? Ми його  знаємо як князя де Блайї.

Легенда свідчить, що він закохався в портрет графіні Піріномійської

і спорядив корабель, щоб дістатися далекого міста Тріполі на

Близькому Сході, але дорогою захворів.

 Уражена графиня піднялася на борт корабля, поцілувала

напівхолодні вуста Рюделя, попрощалась із умираючим поетом і

постриглась в монахині.

О славний лицарю, о князю де Блайї!

Чому співали ви такі сумні пісні?

Чому ви часто покидали рідний край?

Чому в світах далеких ви шукали рай?

О славний лицарю! О князю де Блайї!

Мчить корабель вас у далеке Тріполі.

Птахи співають вже, і настає весна.

І зустрічає трубадура тут Вона…

Така ось у кохання незвичайна сила,

На корабель вже піднімається графиня,

Кохана, що дарує лицарю цілунок,

Смачніший за вино, чарівний ніби трунок.

Скажіть, чому це так? Серед смертей і бурь

Шукає ніжності й любові трубадур?

Їй присвятив життя, канцони і пісні,

Її побачив – вмер на власнім кораблі.

      Він народився під сузір’ям Близнюків у 1265 році. А лише через дев’’ять років з ним трапилось те, що зазвичай називають дивом. Він зустрів її – Беатріче Портінарі, яка стала для нього  ідеалом жіночості і краси.

    Дитяча закоханість  переросла в магічну пристрасть Данте Аліг’’єрі, великого поета Італії, що обезсмертив ім’’я коханої у сонетах.

Кохання – то найбільша тайна,

Воно з роками не проходить, не мина,

Воно стає сильніше і сильніше…

Оспівана поетом Беатріче!

Це вам , о донна , він писав сонети.

А дивні люди- ці співці й поети!

Пройшли віки, та ми читаєм знов

Їх одкровення про святу любов.

Кохання чисте і кохання вічне,

Кохання неповторне і магічне.

Старіша людство і стає мудріше,

Та вічно молоді ви, Беатріче!

Франческо Петрарка – видатний поет і філософ Італії. Все своє життя присвятив одній жінці, точніше , коханню до неї. 366 віршів. Стільки , скільки днів у високосному році. Вона була реальною жінкою, але для нього недосяжною.

1327 року він зустрів у церкві святої Клари в місті Авіньон донну Лауру.  Йому було 23 роки, їй – 20. Поет закохався одразу і назавжди.

1348 року під час епідемії чуми Лаура померла, але в пам’’яті Петрарки вона навічно залишилася ідеалом краси.

Благословенні будьте, день і рік, і час,

І мить , і місяць, і місця урочі,

Де спостеріг я ті сяйливі очі,

Що зав’’язали світ мені навік!

Благословен вогонь, що серце пік,

солодкий біль спечаленої ночі

І лук амура, що в безоболоччі

Пускав у мене стріл ясний потік!

Благословенні будьте, серця рани

І вимовлене пошепки ім’’я

Моєї донни – ніжне і ласкаве

І ті сторінки, де про неї я

Писав, творивши славу, що не в’’яне.

 

Лаурі

Так сталося, що вас, прекрасна донна,

Зустрів поет у церкві Авіньона…

І все життя складав поет вам шану.

Не зміг зцілити він сердечну рану

І підкорився врешті – решт Амуру,

Усе життя кохаючи Лауру,

Усе життя складаючи сонети,-

Так чинять всі закохані поети.

І де б не був – у Падуї чи Римі,-

Для нього залишалась ви єдина.

І де б не був – в Венеції, в Мілані,-

Не забував він вас , шановна пані.

Так сталося, що вас, Прекрасна Донна,

Зустрів поет у церкві Авіньона…

Усю жагу кохання свого серця

До вас, Лаура, ніс він у безсмертя.

Перший поет Росії Олександр Пушкін закохувався не один раз у своєму житті. Але , як Данте і Петрарка, поклонявся своїй Мадонні, музі свого серця, своїй дружині – Наталі Гончаровій. Заради неї він пішов на смерть, отримавши кулю Дантеса.

Що є прекрасніше на цій землі

За вас , моя кохана Наталі!?

Сьогодні напишу я ваш портрет,

Бо я , мабуть, найперший ваш поет.

Усі ці роки я лиш вами жив.

Усі ці роки я лиш вас любив.

Моя Мадонна, мій найкращий друг,

моя ви муза, мій натхненний дух,

Моє ви щастя і моя журба.

Які ще можна тут знайти слова?

Моя ви радість і моя печаль.

Сьогодні я покину вас на жаль..

В кареті жде товариш мій, Данзас,

Сьогодні захищатиму я вас…

Що є прекрасніше на цій землі

За вас , моя кохана Наталі!?

…А вбивця підіймає пістолет,

На білий сніг вже падає поет.

Що є прекрасніше на цій землі

За вас, моя єдина Наталі?...

На дачі в Передєлкіно Пастернак випадково познайомився з Ольгою Івінською, яка стала прообразом Лари в романі “Доктор Живаго” і його близьким другом. Саме їй присвячений один з найліричніших віршів поета -“Зимова ніч”

Борис Пастернак дарує нам романтичну історію кохання.

Мело, мело по всей земле…( слайд)

І навіть президентських сердець торкається кохання. 50 років Рональд Рейган, американський президент, засипав свою кохану дружину Ненсі листами, сповненими любові.

 « У мене є декілька коханих жінок. Перша – це перша леді, яка привносить чарівність у найсухіші офіційні церемонії.

 Друга відвідує різні лікарні та на фотографіях тримає на руках дитя, яке дивиться на неї з благоговінням, як і я сам.

Третя подруга наділена талантом перетворювати яке завгодно місце у затишне сімейне гніздечко.

Четверта – невтомна трудівниця.

 Є ще чуттєва дамочка. Чиї очі так легко наповнюються сльозами. Яке щастя, що всі ці жінки мого життя - ти!»

Стань журавкою - з тобою полечу,

стань тривогою - я буду ласкою,

Стань ти нічкою - зорею засвічу,

Стань дитиною - я буду казкою.

Маком зацвіти - я чистим променем

В пелюстках твоїх назавши житиму,

Відцвітеш - тоді залишусь спомином…

І любитиму.

·                Трепет сердець.

·                Очікування щастя.

·                Палкі поцілунки.

·                Сплетіння рук.

·                Єднання душ.

·                Погляд у зоряне небо

·                Відчуття польоту.

·                Романтика запалених свічок.

·                Усе це кохання.

·                Тихе і спокійне.

·                Трепетне і ніжне.

·                Палке і героїчне.

·                Єдине і неповторне.

·                Те, якого кожен прагне,

·                 про яке кожен мріє,

·                 яке робить людей щасливими,

·                те , що входить у вічність,

·                 тому що кохання не підвладне часу.

Було і буде так у всі часи:

Любов, як сонце, світу відкриває

Безмежну велич людської краси.

І тому світ завжди благословляє

І сонце, що встає, і серце, що кохає.

Звучить музика»відірватись від землі» Н.Могилевської

КОНСПЕКТ УРОКУ

зарубіжної  літератури

(9 клас)

ТЕМА УРОКУ : КЛАСИЦИЗМ  ЯК ХУДОЖНЯ СИСТЕМА.

Цілі уроку:

дати теоретичне поняття про КЛАСИЦИЗМ як художню систему,

визначити історичні умови виникнення, основні етапи розвитку;

виявити його зв'язок із філософією раціоналізму,

показати розвиток      класицизму у французькому мистецтві та літературі;

показати зв'язок українського мистецтва з світовим культурним процесом; розвивати навички дослідницької діяльності, логічне мислення, вміння робити висновки;

виховувати інтерес до класичного мистецтва.

ОБЛАДНАННЯ:

виставка репродукцій та фотоматеріалів, пов'язаних   з історією Франції XVII століття (Версаль, Лувр, репродукції картин Пуссена, Боровиковського, Левицького); роздатковий матеріал; схеми, тексти трактату  Ніколя Буало «Мистецтво поетичне».

ТИП УРОКУ :

Історико - літературний екскурс з елементами дослідницької роботи та розвитку зв'язного мовлення.

 ЕПІГРАФИ :                               

                                                                                        Я мислю, отже, я живу .

                                                                                                                    Р.Декарт

                                                                         Сувора простота

                                                                             Що слова зайвого в свої

                                                                        Рядки не прийме,

                                                                          Струнка гармонія ,

                                                                             Що з думки вироста,

                                                                          Не псевдо класика ,

                                                          А класика,

                                                   І їй ми

                                                                             Повинні вдячні буть .

                                                                     Не іграшка пуста

                                                                                    та форма ,

                                                                                        Що віки 

розкрили їй обійми.

                    М .Рильський

ХІД      УРОКУ

.

І. ПІДГОТОВКА ДО СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕМИ.

    1. Слово вчителя .           

                                                       Епоху, де б душею відпочить ,

                                                       З нас кожен має право вибирати,

                                                       Найдемо тут до вибору багато

                                                       Народів, царств, людей, богів, століть.

         Скористаємося порадою поета М. Рильського і виберемо сьогодні епоху   XVII СТОЛІТТЯ.

         Кожна епоха має свій образ, своє обличчя, свої особливості та свою історичну атмосферу.

Якою ж була історична атмосфера XVII століття ?    

Надамо слово групі істориків, що досліджували це питання.

1.     Доповідь учня „Історична атмосфера Європи XVII століття"

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА . XVII СТОЛІТТЯ.

XVII століття відзначається складністю соціальне -- економічних і культурних процесів, що відбуваються у країнах Західної Європи.

Феодальний устрій міняється на капіталістичний , формуються національні держави, іде боротьба за владу між дворянством і буржуазією, закінчились релігійні війни , почалась кривава Тридцятилітня війна .

В той же час розвивається торгівля , ремесла , мореплавство, зростає роль науки, робляться наукові відкриття у галузі фізики , хімії, астрономії, медицині. Назвати можна імена вчених, яких і досі знає весь світ: Галілео Галілей , Копернік, Ньютон , Гарвей та багато інших.

Розвиваються різні види мистецтва, митці культури намагаються розкрити внутрішнє багатство людини , невичерпні можливості її розуму та моральні якості.

Але все ж головною ознакою епохи було об'єднання країн під владою                                    монархів, тобто формування АБСОЛЮТИЗМУ.

2.     Коментар вчителя .

   Такі самі процеси відбуваються і в інших європейських країнах. Пригадайте, саме в XVII столітті Б.Хмельницький формує українську державу, саме в цьому столітті набирають сили Росія, Англія. Ці історичні процеси позначились не тільки на суспільному , а й на культурному житті народів Європи. Недарма, в літературі існує поняття - « історико - літературна епоха».

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

1.     Слово вчителя .

     Оголошення теми, мети уроку .

    Починаючи   із   сьогоднішнього  уроку   ми   будемо  знайомитися   з   історико - літературною епохою, яка отримала назву – «Класицизм». Нам необхідно буде з'ясувати причини виникнення та особливості розвитку Класицизму.

      2.   Бесіда за питаннями вчителя :

     -    Пригадайте, з якими історико - літературними епохами ми вже познайомилися ?

                                                    (Античність, Середньовіччя, Відродження)

    -     Пригадайте, яку країну вважали культурним центром Європи за часів Відродження?

                                                                                                          ( Італію )

      Коментар вчителя.  

Як в часи Відродження культурним центром Європи була Італія , так у XVII столітті ним стає Франція. Деякі вчені саме її вважають хрещеною матір'ю Класицизму.

   -  Що ж відбувається у Франції в ці роки?

    3.   Доповіді   групи   «істориків»   :

         -  3агальна   характеристика   Франції   XVII століття.

         -  Історична довідка. Ришельє. Людовік XIV.

(Учні під час прослуховування доповідей заповнюють таблицю „Класицизм")

Батьківщина......

Історичні рамки......

Причини появи   ......

Політичні діячі......

Орієнтація на епоху......

         ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ XVII СТ.

У Франції теж ідуть процеси укріплення влади одного монарха. Розпочав цей процес король Генріх IV. Він подолав феодальну роздробленість, встановив певні державні закони, але після його смерті влада перейшла до рук матері малолітнього спадкоємця корони Людовіка X III- Марії Медичі. В країні знов почалися чвари і неспокій, які припинились тільки після того , як до влади прийшов Людовік XVIII. Хоча це не його заслуга , тому що він був слабохарактерним , безвольним правителем. Під час його правління на політичній арені з'являється нова фігура - його перший міністр - кардинал Ришельє. Саме він, а не король правив країною біля 20 років. Він мріяв про могутню державу на зразок античного Риму. І саме він стає творцем французького абсолютизму. Принцип державності і дисципліни , який впроваджував у життя кардинал , утверджуючи абсолютизм , вимагав і від мистецтва строгої дисципліни і порядку . Ришельє створив Французьку академію, головне завдання якої було- розробити закони художньої творчості, яка теж повинна була служити абсолютизму, оспівувати монарха, його владу.

 ІСТОРИЧНА ДОВІДКА . ЛЮДОВІК XIV.

Після смерті Ришельє і Людовіка XIII до влади приходять Анна Австрійська і кардинал Мазаріні. І знов чвари, повстання опозиції. Аж поки на трон не сів Людовік XIV, який перетворив Францію на наймогутнішу країну Європи. Він поділяв погляди Ришельє і продовжував укріпляти королівську владу.

« Держава - це Я», - гордо заявив Людовік XIV. Він точно так , як і Ришельє підтримує мистецтва, які стають частиною державної ідеології, прославляючи „короля - сонце„ . За Людовика XIV французьке мистецтво

(література, живопис, театр, архітектура, музика) досягло найвищого розквіту. Під час правління Людовіка XIV повністю сформувався художній метод відображення дійсності у мистецтві -КЛАСИЦИЗМ, який в деяких країнах зберігав свої позиції до початку XIX століття.

    4.  Робота з таблицею  « Класицизм»

-    що послужило причиною появи нового художнього методу?

-    які політичні діячі сприяли появі Класицизму?

-    на ідеали яких епох орієнтується ? чому?

    5.Словникова робота. Запис на дошці:

     АБСОЛЮТИЗМ - (від латинського ABSOLUTES необмежений , безумовний) абсолютна монархія - це форма державного правління , коли верховна влада необмежене належить одній особі - монархові (імператор, король , цар)

    6.   Визначення поняття „КЛАСИЦИЗМ" ( запис у зошиті):

     КЛАСИЦИЗМ - (від латинського - взірцевий , зразковий) - це художня система в мистецтві і літературі XVII століття, орієнтована на ідеали епохи Античності.

     7.   Слово вчителя .

          Французькі письменники , архітектори, музиканти , художники залишили нам яскраві шедеври мистецтва .

           Група «мистецтвознавців»  ознайомить нас з деякими з них. А щоб ми відчули атмосферу ХУІІ століття доповідати вони будуть у супроводі музики І.С.Баха, німецького композитора XVII століття, про якого Ріхард Вагнер писав :„У музиці Бах зіткнувся з художньою формою, котра зовні була достеменною картиною його епохи…" А сучасний німецький есеїст М.Мозебах, впевнений, що „Бах писав музику, як математик - найчіткішу музику всіх епох, на славу Господу».

 Ось вже понад 250 років його музика є найціннішим скарбом у світовій музичній спадщині.

    8.   Емоційне сприйняття теми. Доповіді групи „мистецтвознавців „:

     а) Архітектура . Садово - паркова культура .

     б) Архітектурні пам'ятки в Україні .Андріївська церква.

     в) Живопис епохи Класицизму .Н . Пуссен „Пейзаж із Поліфемом".

     г) Українські майстри живопису епохи Класицизму: Боровиковський     „Портрет Лопухиной", Д.Левицький „ Катерина II".

ЖИВОПИС ЕПОХИ КЛАСИЦИЗМУ .

          Для живопису епохи Класицизму    характерно розвиток пейзажного жанру з використанням сюжетів на античну тематику; дуже популярним стає парадний портрет, де головна увага приділяється духовному світові людини.

Найяскравішими представниками живопису класицизму були Ніколя Пуссен, К. Лоррен.   

Хочу   звернути   вашу   увагу   на   репродукцію   картини   художника   Ніколя Пуссена „Пейзаж із Поліфемом». Але спочатку декілька слів про автора.

Французький маляр Ніколя Пуссен народився 1594 року в маленькому містечку Анделі. Дуже рано полишив батьківську домівку, щоб вчитися малярству у Парижі у справжніх майстрів. Але у Парижі на нього чекає розчарування, тому що майстри пензля не хотіли брати учнем обідраного, голодного хлопця. І Ніколя самотужки опанував техніку малярства. Героями його картин були люди мужні, сильні.

    Подивіться на картину „Пейзаж із Поліфемом „ ( 1649 рік). Одноокий кіклоп, що в античній міфології є втіленням жорстокості, закохався у німфу Галатею. Він вгамовує свої дикі пристрасті. На високій скелі Поліфем грає на сопілці пісню кохання. І цю пісню кохання, затамувавши подих, слухають гори, хмари, дерева і люди.

                                                                      (підготувала  Аскарова  Вероніка)

Классицизм в українському живопису

Художники - класицисти писали не тільки парадні портрети, що повинні були звеличувати владу і правителя . Вони писали і картини, героями яких були і звичайні люди як аристократичного, так і простого походження .       Вони намагалися показати через портрет красу внутрішнього світу людини.

          Зверніть вашу увагу на «Портрет В.Лопухіної» художника Боровиковського, теж українця за походженням. Ми бачимо живий погляд, таємничу посмішку, ніжність, красу, надію на майбутнє. Але, як свідчить історія, Варвара Лопухіна ніколи не була щаслива. Через рік після того, як був написаний портрет, вона померла. Але в ній було стільки ніжності, любові, краси, що після першого враження від портрету поет Яків Полонський написав:

Так, часть души ее от нас не улетела,

     Й будет этот взгляд й эта прелесть тела

            К ней равнодушное потомство привлекать,

               Уча его любить, страдать, прощать, мечтать.

                                                                                   (підготувала Батракова Юля)

ПРИНЦИПИ КЛАСИЦИЗМУ В АРХІТЕКТУРІ І САДОВО - ПАРКОВІЙ КУЛЬТУРІ

Найбільш яскраво принципи КЛАСИЦИЗМУ виявились на початку його формування в архітектурі і садово - парковій культурі. Від греків і римлян класицисти взяли лише те, що вважали втіленням суворого порядку, логики та гармонії, тобто принцип прямих ліній та ідеального кола. В архітектурі будівель вони використовували такі елементи як колони, інкрустація, фігурне ліплення. Саме це дозволяло створити враження величності, урочистості і гармонії.

       Прикладом може служити Версаль ( поглянемо на нього ), авторами його неповторного ансамблю були Лево, Ардуен - Мансар. Вражає його строгість, величність, яка підкреслена колонами в дусі античності.

 В садово-парковій культурі класицистами використовувалась так звана „сонячна „ символіка.

Погляньте на версальські паркі. Центром є будівля палацу, перед яким стоїть статуя бога поезії та краси Аполлона . Від нього розходяться ніби сонячними променями алеї. Газони мають чіткі геометричні форми овалу, кола, чотирикутників та інших геометричних фігур.

       Зверніть увагу, як багато скульптур, що втілюють образи античного мистецтва. Навколо - порядок, гармонія, краса.

                                                                        (підготувала Вакуленчик Вікторія )

 АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТКИ КЛАСИЦИЗМУ В УКРАЇНІ.

В Україні теж багато пам'яток архітектури, що створені за правилами класицизму. І одна з них - Андріївська церква в Києві. Ця церква була збудована за проектом архітектора Растреллі у XVII столітті. Минулого літа я була на екскурсії у Києві . Коли я побачила цю церкву, то була неймовірно вражена її красою, величністю і в той же час - доступністю. Стіни її пофарбовані в ніжно-блакитні кольори; білі колони надають урочистості. І коли дивишся на неї з берегу Дніпра , то здається, що вона пливе у небо.

                                                                                       (Явдошак Роксолана)

9.  Бесіда на сприйняття.

-    які враження справили на вас музика , картини , архітектурні пам'ятки?

-    чому ми об'єднали в розповіді культури  Франції,  Німеччини , України?

-    чи можете ви навести приклади будівель у нашому місті, що

      відповідають архітектурі Класицизму?

III. ФОРМУВАННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ, НАВИЧОК.

 Коментар вчителя.

         Ми переконались, що Франція дійсно була хрещеною матір'ю Класицизму, що він наслідував кращі ідеали античності : красу , гармонію, логіку. І це було першим етапом у розвитку Класицизму.

          Другій етап розпочинається , коли митці від наслідування переходять до створення власної теорії прекрасного у мистецтві, коли намагаються дати філософське обґрунтування нового напряму.

         Хрещеним батьком філософії Класицизму стає французький вчений , фізик і математик, філософ Рене Декарт. Давайте ближче познайомимося з ним.

    1. Рольова гра „ Розмова з Рене Декартом"

-    Ваше повне ім'я ?

                                              (Рене Декарт)

-    Розкажіть про свій життєвий шлях?

                   ( Я народився 1596 року в сім'ї дворянина .Навчався в єзуїтському колежі в Анжу .На початку Тридцятилітньої війни служив в армії , яку полишив у 1621 році. Багато мандрував, спілкувався з відомими вченими Європи. Понад 20 років жив у Нідерландах, де займався науковою і філософською діяльністю. Через переслідування з боку протестантських богословів в 1649 році переселився до Стокгольма , де і помер 1649 року).

-    Що нового ви внесли у філософію ?

                                             (Вчення про Раціоналізм)

-    Яке значення надається розуму у цьому вченні ?

                                           ( Надзвичайне . Розум —критерій оцінки всього.

                                             Все розумне є   прекрасним і достовірним .)

-    Ваше гасло ?

                                              ( Я мислю , отже , я живу .)

    2. Бесіда   на сприйняття :

-    Що стає філософською основою Класицизму ?

-    Чому саме розуму, на вашу думку, надає філософ великого значення ?

3.     Словникова робота. (Запис на дошці і в зошиті)

 Коментар вчителя

РАЦІОНАЛІЗМ ( ВІД ЛАТИНСЬКОГО - РОЗУМНИЙ) -- учення в теорії пізнання , де розум є критерієм оцінки всього.

         Тобто, ми можемо зробити висновок , що світ людина може пізнати тільки за допомогою розуму, а не почуттів. Недарма одним із епіграфів нашого уроку ми взяли слова Р.Декарта : „ Я мислю , отже , я живу '. Тільки коли людина керується розумом у житті, вона буде щасливою. А головне завдання мистецтва - навчити людину бути щасливою, сприяти моральному вдосконаленню, дати зразки для наслідування. А справжні зразки може дати тільки мистецтво, яке само є досконалим , ідеалом прекрасного.

         І класицисти починають розробляти теорію, тобто правила, спираючись на які художники, архітектори, письменники дадуть світу зразкові твори. Так розпочинається II етап у розвитку Класицизму.

         На цьому етапі вирішальну роль, на думку класицистІв, повинна відігравати література.

    І знов у своїх пошуках вони звертаються до Античності, до творів Аристотеля, Горація .

    Саме на основі їх праць француз Ніколя Буало розробив теорію класицизму, правила.

      У 1674 році побачив світ віршований трактат Буало «Мистецтво поетичне», який і став теоретичною основою Класицизму .

     Давайте спробуємо визначити ці правила . Перед вами уривки з тексту трактату. Ваше завдання: уважно прочитати тексти, спробувати визначити правила Класицизму.

4.     Робота з текстом трактату.

•    Златинська , згрецька він по -нашому співа ,

      І слава дні його надмірна повива .

•    Любіть же розум ви ! Нехай він тільки сам

     Принадність і красу утворює пісням.

     Здоровий розум вам хай сяє як мета.

•    Чистоти й ясності дотримуйтесь у словах ,

     Закони язика ви майте за священні.

•    Треба все йому поставить на місця

      І витримати тон з початку до кінця.

      Сюжет високий ви обрали чи жартливий ,

      Уму коритися повинні завжди співи.

      І розум жарти у трагедії поважній засудив ,

      У байці простір для забав відкрив.

4. Висновки учнів після опрацювання тексту:

- орієнтація на античність;

- розум - ідеал мистецтва;

- дбати про чистоту і ясність мови;

- будувати твір логічно і чітко;

- твори розподіляються за жанром на високі і низькі (ієрархія жанрів).

5. Коментар вчителя.

   Мушу зазначити, що Буало не обмежується тільки цими правилами. На ваших столах є таблиці-схеми „Правила класицизму". Назвіть будь-ласка правила, які ми можемо ще додати до вже визначених.

                                       Таблиця –схема

 ПРАВИЛА КЛАСИЦИЗМУ

1.  ГЕРОЇ    ( чіткий розподіл)

позитивні                                                   негативні

( зразок для наслідування )                   ( моральний урок читачам )

  2.   Підкреслення в героїв однієї риси характеру.

  3.  Правила трьох єдностей :      

 ДІЯ ( 1сюжетна  подія в основі твору )

+

 ЧАС (протягом 24 годин )  

+ 

       МІСЦЕ ( в одному місці ).

4.Розподіл літературних жанрів (ієрархія) .

              Таблиця ієрархії жанрів Класицизму

Ієрархія  жанрів	ЖАНРИ  творів	ТЕМИ  творів	ІДЕЇ творів	ГЕРОЇ    творів	МОВА творів
ВИСОКІ	ОДА  ТРАГЕДІЯ  ЕПОПЕЯ ГЕРОЇЧНА ПОЕМА	ПОДІЇ ВИДАТНОГО ЗАГАЛЬНОДЕРЖ АВНОГО ЗНАЧЕННЯ	ПРОСЛАВЛЕННЯ МОНАРХІЇ, ГРОМАДЯНСЬКЕ СЛУЖІННЯ	Царськи особиІ , Видатні діячи  ПРИДВОРНІ	ВЕЛИЧАВА.  УРОЧИСТА
СЕРЕДНІ	НАУКОВІ ТВОРИ  ЕЛЕГІЇ  САТИРИ	НАУКА  ПРИРОДА ЛЮДСЬКІ ВАДИ	ПІЗНАННЯ СВІТУ Й ЛЮДСЬКОЇ ПРИРОДИ	ПРНДСТАВНИКИ СЕРЕДНІХ КЛАСІВ	ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА
НИЗЬКІ	КОМЕДІЯ ПІСНІ  Листи в прозі  БАЙКИ	СОЦІАЛЬНІ ПОРОКИ НЕГАТИВНІ РИСИ ХАРАКТЕРІВ	ВИКРИТТЯ СОЦІАЛЬНИХІ ЛЮДСЬКИХ ВАД	ПРОСТОЛЮДИ НИ	РОЗМОВНИЙ СТИЛЬ

(Учні визначають правила трьох єдностей, ієрархію жанрів, розподіл героїв на позитивних і негативних.)

IV. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ.

Коментар вчителя.

          Зараз ми спробуємо застосувати здобуті знання на практиці. Наші артисти-аматори представляють до вашої уваги твір французького письменника XVII століття - Жана Лафонтена, друга Расіна, Мольєра, короля Людовіка ХІV.

    Завдання класу:

-визначити яким правилам Класицизму відповідає цей твір.

( Можете скористатися схемою "Правила класицизму") .

1.     Емоційне сприйняття та осмислення тексту.

( Інсценування байки "Ворона й лисиця ")

2.     Робота з таблицею "Правила Класицизму "

(таблиці на партах).

          (Учні зазначають, що сюжет запозичений в давньогрецького байкаря Езопа, відповідає правилу трьох єдностей, герої розподіляються на позитивних і негативних, підкреслюється одна риса характеру; визначають жанрову особливість твору - байка, розмірковують над моральними уроками цієї байки).

    3. Рольова гра:    " Ми - архітектори Класицизму".

1.     Учні отримують завдання із запропонованих вчителем схематичних блоків сконструювати архітектурний план " Класицизм ".

3.     Коментар учнів до побудованої схеми:

(Фундамент : де , коли, чому виникає , на які ідеали орієнтується і чому . Головна частина будівлі - філософська основа , правила Класицизму . Вершина : прізвища , назви творів митців епохи Класицизму .

V.ПІДСУМОК уроку.

   1. Евристична бесіда .

-   Що спільного між творами класицизму і творами Античності?

                                                                        ( прагнення краси і гармонії )

          -  В чому різниця між Відродженням і Класицизмом, адже Відродження теж орієнтується на Античність ?

( Відродження  орієнтується на почуття ,

 а Класицизм - на розум людини).

2.     Коментар вчителя .

Не дивлячись на різницю у предметі зображення, Класицистами були створені справжні шедеври літератури, музики, архітектури, скульптури. Хоча, мушу зауважити, є і протилежні думки. Так мистецтвознавець Гольдштейн висловив таку думку: "Класицизм, порівняно з Відродженням, був кроком назад. В ньому більше негативних рис, ніж позитивних".

3.   Підсумкова бесіда .

-   Про які негативні риси Класицизму може йти мова ?

( однотипні герої, жорсткі правила,

що обмежують свободу творчості точно так,

як держава обмежує свободу особистості.)

-          Отже, правила -недосконалі, а це означає, що класицисти нічим не збагатили мистецтво і світ?

( Відповіді учнів)

("мистецтвознавці": правила-недосконалі, але саме завдяки ним були створені справжні шедеври мистецтва, які досі хвилюють людей. І ми сьогодні на уроці переконалися у цьому.

VI.ВИСНОВОК УРОКУ.

1. Слово вчителя.

Заслуга класицистів полягає у тому, що вони створили критерії досконалого мистецтва, виховували високі художні смаки. Недарма ми взяли одним з епіграфів уроку слова українського поета, перекладача

 М. Рильського .

    2.    Робота з епіграфом (вчитель читає епіграф " Сувора простота . . .)

-    Цікаво , на які правила натякає М.Рильський у цих рядках ?

-    Якому правилу Класицизму відповідає наш урок ?

                                                           (правилу трьох єдностей )

VII   ПІДСУМОК УРОКУ

1.   ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ВЧИТЕЛЕМ.

2.   Домашнє завдання :-  опрацювати статтю підручника "Класицизм ",

                                                   - Підготувати реферативні доповіді;

                 "Життя і творчість Корнеля"Сід ";

                                                      "Життя і творчість Расіна "Федра

                                                  -   Біографія Мольєра

 " .

                                                   

                   Правила класицизму

       1.                             Герої

                позитивні                                         негативні

(зразок для наслідування)                      (моральний урок читачам)

       Підкреслення в героїв однієї риси характеру

2.     Правило трьох єдностей       

                        Дія    +     Час   +      Місце

                           І подія         24          в одному

                            в основі      години        місці

3.     Розподіл літературних жанрів на високі і низькі

Ієрархія жанрів	Жанри	Теми	Ідеї	Герої	Мова
Високі	Ода трагедія епопея героїчна поема	Події видатного загально­державного значення	Прославлення монархії, громадянського служіння	Царі,  видатні діячі, придворні	Вели­чава, уро­чиста
Середні	Наукові твори, елегії, сатири	Наука, природа, людські вади	Пізнання світу й людської природи	Представники середніх класів	Загальновживана
Низькі	Комедія пісні, листи в прозі, епіграфи байки	Соціальні пороки, негативні риси характерів	Викриття соціальних і людських вад	Просто­людини	Розмовний стиль

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА . XVII СТОЛІТТЯ.

XVII століття відзначається складністю соціальне - економічних і культурних процесів, що відбуваються у країнах Західної Європи.

Феодальний устрій міняється на капіталістичний, формуються національні держави, іде боротьба за владу між дворянством і буржуазією, закінчились релігійні війни , почалась кривава Тридцятилітня війна .

В той же час розвивається торгівля, ремесла, мореплавство, зростає роль науки, робляться наукові відкриття у галузі фізики , хімії, астрономії, медицині. Назвати можна імена вчених, яких і досі знає весь світ: Галілео Галілей , Копернік, Ньютон , Гарвей та багато інших.

Розвиваються різні види мистецтва, митці культури намагаються розкрити внутрішнє багатство людини , невичерпні можливості її розуму та моральні якості.

Але все ж головною ознакою епохи було об'єднання країн під владою монархів, тобто формування АБСОЛЮТИЗМУ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАНЦІЇ XVII СТ.

У Франції теж ідуть процеси укріплення влади одного монарха. Розпочав цей процес король Генріх IV. Він подолав феодальну роздробленість, встановив певні державні закони, але після його смерті влада перейшла до рук матері малолітнього спадкоємця корони Людовіка X III- Марії Медичі. В країні знов почалися чвари і неспокій, які припинились тільки після того, як до влади прийшов Людовік XVIII. Хоча це не його заслуга, тому що він був слабохарактерним, безвольним правителем. Під час його правління на політичній арені з'являється нова фігура -його перший міністр - кардинал Ришельє. Саме він, а не король правив країною біля 20 років. Він мріяв про могутню державу на зразок античного Риму. І саме він стає творцем французького абсолютизму. Принцип державності і дисципліни , який впроваджував у життя кардинал, утверджуючи абсолютизм, вимагав і від мистецтва строгої дисципліни і порядку. Ришельє створив Французьку академію, головне завдання якої було -- розробити закони художньої творчості, яка теж повинна була служити абсолютизму, оспівувати монарха, його владу.

 ІСТОРИЧНА ДОВІДКА . ЛЮДОВІК XIV.

Після смерті Ришельє і Людовіка XIII до влади приходять Анна Австрійська і кардинал Мазаріні . І знов чвари, повстання опозиції. Аж поки на трон не сів Людовік XIV , який перетворив Францію на наймогутнішу країну Європи. Він поділяв погляди Ришельє і продовжував укріпляти королівську владу.

„ Держава - це Я „- гордо заявив Людовік XIV. Він точно так, як і Ришельє підтримує мистецтва, які стають частиною державної ідеології, прославляючи „короля - сонце „. За Людовика XIV французьке мистецтво

(література, живопис, театр, архітектура, музика) досягло найвищого розквіту. Під час правління Людовіка XIV повністю сформувався художній метод відображення дійсності у мистецтві -КЛАСИЦИЗМ, який в деяких країнах зберігав свої позиції до початку XIX століття.

ЖИВОПИС ЕПОХИ КЛАСИЦИЗМУ .

         Для живопису епохи Класицизму    характерно розвиток пейзажного жанру з використанням сюжетів на античну тематику;дуже популярним стає парадний портрет, де головна увага приділяється духовному світові людини.

          Найяскравішими представниками живопису класицизму були Ніколя Пуссен, К. Лоррен.

Хочу   звернути   вашу   увагу   на   репродукцію   картини   художника   Ніколя Пуссена „Пейзаж із Поліфемом „. Але спочатку декілька слів про автора .

         Французький маляр Ніколя Пуссен народився 1594 року в маленькому містечку Анделі. Дуже рано полишив батьківську домівку , щоб вчитися малярству у Парижі у справжніх майстрів, Але у Парижі на нього чекає розчарування, тому що майстри пензля не хотіли брати учнем обідраного, голодного хлопця. І Ніколя самотужки опанував техніку малярства . Героями його картин були люди мужні, сильні.

         Подивіться на картину „Пейзаж із Поліфемом „ ( 1649 рік). Одноокий кіклоп, що в античній міфології є втіленням жорстокості, закохався у німфу Галатею. Він вгамовує свої дикі пристрасті. На високій скелі Поліфем грає на сопілці пісню кохання. І цю пісню кохання, затамувавши подих, слухають гори, хмари, дерева і люди.

(підготувала  Аскарова  Вероніка)

Классицизм в українському живопису

         Але художники - класицисти писали не тільки парадні портрети, що повинні були звеличувати владу і правителя . Вони писали і картини,героями яких були і звичайні люди: як аристократичного так і простого походження . Вони намагалися показати через портрет красу внутрішнього світу людини.

         Зверніть вашу увагу на „Портрет В. Лопухіної„ художника Боровиковського,теж українця за походженням. Ми бачимо живий погляд, таємничу посмішку, ніжність, красу, надію на майбутнє. Але, як свідчить історія, Лопухіна ніколи не була щаслива. Через рік після того, як був написаний портрет, вона померла. Але в ній було стільки ніжності, любові, краси, що після першого враження від портрету поет Яків Полонський написав:

Так , часть души ее от нас не улетела ,

Й будет зтот взгляд й зта прелесть тела

 К ней равнодушное потомство привлекать,

 Уча его любить , страдать , прощать, мечтать.

(підготувала Батракова Юля)

І

ПРИНЦИПИ КЛАСИЦИЗМУ В АРХІТЕКТУРІ І САДОВО - ПАРКОВІЙ КУЛЬТУРІ .

          Найбільш яскраво принципи КЛАСИЦИЗМУ виявились на початку його формування в архітектурі і садово - парковій культурі. Від греків і римлян класицисти взяли лише те, що вважали втіленням суворого порядку , логики та гармонії, тобто принцип прямих ліній та ідеального кола.

          В архітектурі будівель вони використовували такі елементи як колони , інкрустація, фігурне ліплення. Саме це дозволяло створити враження величност , урочистості і гармонії.

         Прикладом може служити Версаль (поглянемо на нього), авторами його неповторного ансамблю були Лево, Ардуен - Мансар. Вражає його строгість, величність, яка підкреслена колонами в дусі античності. В садово -парковій культурі класицистами використовувалась так звана „сонячна» символіка.

   Погляньте на версальські паркі. Центром є будівля палацу, перед яким стоїть статуя бога поезії та краси Аполлона. Від нього розходяться ніби сонячними променями алеї. Газони мають чіткі геометричні форми овалу, кола, чотирикутників та інших геометричних фігур. Подивіться, як багато скульптур, що втілюють образи античного мистецтва. Навколо - порядок, гармонія, краса.

(підготувала Вакуленчик Вікторія )

 АРХІТЕКТУРНІ ПАМ'ЯТКИ КЛАСИЦИЗМУ В УКРАЇНІ.

          В Україні теж багато пам'яток архітектури , що створені за правилами класицизму. І одна з них - Андріївська церква в Києві. Ця церква була збудована за проектом архітектора Растреллі у XVII столітті.

Минулого літа я була на екскурсії у Києві. Коли я побачила цю церкву , то була неймовірно вражена ЇЇ красою, величністю і в той же час - доступністю. Стіни її пофарбовані в ніжно-блакитні кольори; білі колони надають урочистості. І коли дивишся на неї з берегу Дніпра, то здається, що вона пливе у небо.

(Явдошак Роксолана)

1.  Златинська, згрецька він по-нашому співа

І слава дні його надмірна повива.

2.  Любіть же розум ви!

Нехай він тільки сам

Принадність і красу утворює пісням.

Здоровий розум нам хай сяє як мета.

3.  Чистоти й ясності пильнуйте у словах

Закони язика ви майте за священні.

4.  Треба все йому поставить на місця

І витримати тон з початку до кінця.

5.  Сюжет високий ви обрали чи жартливий.

Уму коритися повинні завжди співи

І розум жарти у трагедії поважній засудив

У байці простір для забав відкрців

Тема. Еволюція образу Раскольникова і розвінчання теорії сильної особистості, «надлюдини».

Мета: визначити рівень засвоєння учнями основних положень змісту роману; розкрити суть теорії «надлюдини» Ніцше , її антигуманний смисл; розширити поняття учнів про теорію наполеонізму, сильної особистості; розвивати вміння аналізувати художні образи; виховувати потребу до аналізу власної життєвої позиції.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та формування на їхній основі вмінь і навичок.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель

Про себе письменник любив говорити: «Я – дитя століття». Він справді ніколи не був пасивним спостерігачем життя. Роман «Злочин і кара « створювався на ґрунті російської дійсності 50 –тих років ХІХ ст. ,журнальних і газетних суперечок на філософські, політичні, юридичні та етичні теми.

-Виступи учнів – інформаторів.

Учень. З кінця 50-х років ХІХ ст. петербурзькі газети з тривогою повідомляли про зростання злочинності. Достоєвський використав деякі факти з кримінальної хронічки тих років. Так, широку популярність свого часу отримала «справа студента Данилова», який з метою наживи убив лихваря Попова та його служницю. Селянин М. Глазков хотів прийняти його провину на себе, але був викритий.

Учень. В 1865 р. газети повідомляли про суд над купецьким сином Г. Чистовим, який зарубав двох жінок і заволодів їхнім багатством на суму 11 260 рублів.

Учень. Велике враження на Достоєвського справив процес над П’єром Ласенером (Франція), професійним убивцею, який намагався представити себе як жертву несправедливо влаштованого суспільства, а свої злочини – як форму боротьби зі злом. На судових процесах Ласенер спокійно заявляв, що ідея стати вбивцею в  ім’я помсти народилася у нього під впливом соціалістичних ідей. Достоєвський відгукувався про Ласенера як « про особу феноменальну, загадкову, страшну і цікаву. Страх перед злиднями зробив його злочинцем, а він насмілювався виставляти себе жертвою свого століття».

  Сцена вбивства, скоєного Раскольниковим, нагадує вбивство Ласенером жінки та її сина, який випадково опинився в квартирі.

Учитель. Такі факти зацікавили письменника не з інтересу до вбивства, а  з бажання докопатися до істини: чому люди стають убивцями.

Тому ми сьогодні спробуємо також вияснити суть теорії Раскольникова, а для цього перевіримо домашнє завдання.

Перевірка домашнього завдання.

Портфоліо образу Раскольникова

Скласти портфоліо Раскольникова. Мета: зібрати і упорядкувати матеріали для характеристики Раскольникова.

Заповнення відомостей про героя.

1.Ім’я, прізвище-Родіон   Романович Раскольников.

2.Навчальний заклад,в якому навчався Раскольников-університет.

3.Соціальний стан-студент, якого виключили з університету через неспроможність платити за навчання, походив із бідної міщанської сім‘ї.

4.Життєві ідеали- створив свою «теорію» і прагнув довести, що він- не «тварина  тремтяча», що він може змінити світ на краще навіть шляхом злочину.

5.Ставлення до людей і життя-Раскольников дуже вразлива молода людина. Він глибоко сприймає чужий біль, матері,сестри Дуні, родини Мармеладових, незнайомої пя’ної дівчини на вулиці.

6.Шлях досягнення мети- перевіряючи свою  «теорію» на практиці, скоїв вбивство.

7.Основна причина злочину Раскольникова-

прагнення практично перевірити власну “наполеонівську ідею”, не вдаючись до її попереднього морально-наукового з’ясування та обґрунтування.

Написав статтю «Теорія вбивства",  де виклав свою теорію психологічного стану злочинців упродовж усього злочину. Він доводив, що цей стан більш схожий на хворобу - потьмарення розуму, розлад волі, випадковість та нелогічність вчинків.

8.Герой у фіналі роману- «теорія» Раскольникова зазнала краху. Герой, пройшовши через покаяння, духовно відроджується.

Учитель.

 Як ми з’ясували на попередньому уроці, Достоєвський намагався розібратися в протистоянні Добра і Зла. Він розумів, що суперечності є в кожній людській душі. Але там, де є злочин, там буде й покарання. Ні, не від жандармських пут, а від душевних мук, кайданів покаяння. І це ще один доказ письменника, що Бог є. Починаємо аналіз образу Раскольникова з того, що виділяємо його «кроки» до злочину, а згодом до каяття.

Робота в зошиті.

Крок перший. Вільна свідомість.

Сон Раскольникова  (зачитати).

Розмова у трактирі (переказати).

Крок другий. Бажання змінити світ.

Наскільки детально продумує Раскольников злочин?

Чи сумнівається в правильності того, що збирається вчинити? Чому?

Крок третій. Задум злочину.

Про що думав Раскольников, ідучи на злочин?

Чому він убив Лизавету?

У якому стані перебував, скоюючи злочин?

Крок четвертий. Злочин.

Коли Раскольникова викликали до поліції уперше, у якій справі? Про що він думав? (зачитати «Увійду, стану навколішки і все розповім…»)

У якому стані перебував Раскольников після вбивства? («… До того раптом спустіло його серце. Похмуре відчуття болісної самотності та відчуження… він ніби сам ножицями відрізав себе від усіх і всього в цю хвилину».)

Що мучить Раскольникова?

Крок п’ятий. Муки.

Чому Раскольников вирішив зізнатись у скоєному?

Як він поводився у суді? Як спочатку поводився на каторзі?

Крок шостий. Кара.

Яких висновків дійшов Раскольников? Яким шляхом?

Крок сьомий. Каяття.

Хто допоміг Раскольникову у боротьбі із собою?

Учитель.

  Якою має бути людина, щоб заслужити право бути над іншими, бути вищою за інших? Проблема сильної особистості хвилювала багатьох філософів. Дужецікавою в цьому плані є теорія німецького філософа Ф. Ніцше, яки, до речі, захоплювався творчістю Достоєвського. Він писав: «Достоєвський- це єдиний психолог,у якогоя міг чомусь навчитись…»

Виступ учнів – філософів (про теорію « надлюдини»).

Учень. За Ніцше, «нова людина» - це «надлюдина», «вільний дух», носій нової «інтелектуальної совісті», для якого немає авторитетів, Бога, це «людина майбутнього», яка піднеслася над сучасною культурою. Пошуки релігії та Бога – справа «середньої» людини, якій потрібен абсолют, щоб йому підкорятись. «Середня» людина має потребу в тому, щоб запозичити в когось світорозуміння і само розуміння, аби не думати самій. «Надлюдина» вільна від цього.

Учень. Свобода , про яку говорить Ніцше, дозволяє людині самій визначати, що є добро, а що зло, і утвердити для себе свою волю як закон.

Учень. Ніцше цілком заперечував можливість моральних оцінок вчинку: добрий він чи поганий. Люди не можуть судити про чужу совість за вчинками, вважав він. Визнання подібного права, на думку філософа, - наслідок «стадної совісті». Він стверджував, що краще злочинець, ніж Христос. Таким чином, філософія Ніцше дозволяє виправдати 

будь - яке беззаконня, жорстокість, злочин.

Мін і- бліц – турнір

Учням пропонуються цитати, які треба прокоментувати.

 Висновки учнів.

Учень.Родіону випала тяжка доля. Він страждає за бідних, допомагає їм, але стає вбивцею. Здійснивши злочин, майже покінчивши зі своїми сумнівами: «Чи створіння я тремтяче, чи право маю» - Родіон викреслив себе з життя, гідного людини! Раскольников мучиться і згодом розуміє, що теорія сильної особистості терпить крах, бо вона хибна. Йому стало страшно жити. Він ховає гроші та цінні речі і не користується ними, бо розуміє, що, вбивши стару, став злочинцем - і тільки.

Учень.Раскольников більше не може страждати, тому зізнається, що злочин скоїв він. Родіон - не сильна особистість і зробив велику помилку. Я гадаю, що вбивство - це не шлях розв’язання проблем. Вирішити складні питання можна було б іншим шляхом, а вбивство - це не вихід!

Висновок учителя.  Автор досліджує не обставини злочину, а його мотиви, і доходить найглибших філософських висновків, довівши, що ідея сильної особистості може виникнути тільки на неблагополучному соціальному тлі, в умовах несправедливого суспільного укладу, що ця ідея, фашистська за своєю суттю, нелюдська. Головні питання, що ставить роман, не що, не як, а чому.

  Раскольников  обрав свій шлях, зробив свій вибір. Вчився жити шляхом проб та помилок. Знову повертаюсь до того, про що нагадую вам дуже часто – все у ваших руках. У вас попереду  довге життя. Сплануйте його так, щоб в певний віковий період ,підбиваючи підсумок пройденого, ви  з задоволенням сказали:  «Я все зробила, що від мене залежало. Я – щаслива».

Домашнє завдання Підготувати матеріал до образу Соні Мармеладової.